10 років тому у селі Великі Крушлинці на Вінничині випадково відкопали скляну пляшку із просом. Зерно пролежало у землі 80 років.

Пляшку закопав під деревом Семен Побережняк.

Чоловік сховав ту пляшку в кінці свого городу під коренем осики, коли у селян 1932-го року масово забирали усе зерно з обійстя. 

Навесні чоловік хотів посіяти це просо, щоб врятувати сім'ю від голоду. Та не зміг знайти зерно з-поміж інших дерев. Забув, куди сховав.

До кінця віку він жалкував, що не зробив мітки на дереві. Не пробачив собі, що тоді від голоду у нього померла донька Юстина і її троє дітей – дві дівчинки і хлопчик. Усі спухли з голоду.

Відкопав пляшку його правнук у листопаді 2012 року.

• "В кінці городу пеньок осики мішав оранці. Почав його викорчовувати. Вдарив сокирою по кореню. Земля розпушилася і я побачив дно пляшки", - розповідав Роман Сорока. 
• "Через скло помітив зерна проса. Таке чисте, ніби його щойно насипали. Зерна почорніли тільки в горловині. Дід мабуть щільно наштовхав його в пляшку. У той час мама стояла біля мене. Кажу: «Дивіться, знайшов золото!» А мама відказала, що ці зернятка колись були дорожчі за золото. Цим зерном можна було б половину городу засіяти".

Ця пляшка із зерном зараз виставлена в краєзнавчому музеї Вінниці.

Фото: Юрій Коваль

#мипамятаємо