У 2025 році власники нерухомості повинні будуть сплатити податок на житло, якщо його площа перевищує встановлені норми.

Цей податок стосується власників квартир, будинків та інших видів житла, за звітний 2024 рік. Юристи системи безоплатної правової допомоги пояснили, хто має сплатити цей податок і як його обчислювати.

Кому потрібно сплатити податок на нерухомість?

Податок сплачують власники житла, якщо площа їхньої нерухомості перевищує наступні норми:

• для квартир — понад 60 кв. м;

• для будинків — понад 120 кв. м;

• для інших типів житла та їх часток — понад 180 кв. м.

Як визначається сума податку?

Розмір податку залежить від ставки, яку встановлює місцева влада, та площі, що перевищує норму.

Як обчислюється ставка податку?

Ставку податку визначає місцева влада, вона залежить від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року та виражається у відсотках від цієї суми.

Максимальна ставка податку не може перевищувати 1,5 % від вартості 1 кв. м. На 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата становила 7100 грн, отже, максимальний розмір ставки — 106,5 грн за 1 кв. м.

Приклад на практиці:

Якщо ви є власником квартири площею 65 кв. м:

• ставка податку становить 1,5 % (7100 грн х 1,5 % = 106,5 грн);

• площа, що підлягає оподаткуванню — 5 кв. м (65 кв. м — 60 кв. м);

• сума податку: 5 кв. м х 106,5 грн = 532,50 грн.

Коли потрібно сплачувати податок?

Податок треба сплатити протягом 60 днів з моменту отримання повідомлення. Повідомлення надсилається в особистий кабінет платника податків або рекомендованим листом на пошту до 1 липня.

Що буде за несвоєчасну сплату?

У разі затримки сплати на строк до 30 днів включно накладається штраф у розмірі 5 %, понад 30 днів — 10 % від суми податкового боргу.

Хто звільнений від сплати податку?

Звільняються від сплати податку:

• власники нерухомості, площа якої не перевищує встановлених норм;

• власники житла, яке знаходиться на окупованих територіях або було пошкоджено чи зруйновано в результаті бойових дій.

Перелік об’єктів, за які не сплачується податок:

• дитячі будинки сімейного типу;

• житло, що належить дітям-сиротам або дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими батьками, але не більше одного об’єкта на дитину;

• власність громадських організацій осіб з інвалідністю та їх підприємства;

• житло багатодітних або прийомних сімей, у яких виховується п’ять і більше дітей.

Джерело: Координаційний центр з надання правничої допомоги.