25 червня 2025 року село Дяківка схилило голови в скорботі, вшановуючи річницю загибелі свого земляка — Захисника України Бориса Вікторовича Цвіткова.

Минув рік від дня, коли його життя обірвалося під час виконання бойового завдання біля Карлівки, що на Донеччині. Того дня вороже мінометне полум’я забрало в громади не просто бійця, а сина, чоловіка, батька — людину, яка поклала своє життя заради миру й майбутнього.

Борис служив у складі військової частини А1619. Його ім’я, як і подвиг, тепер закарбовані не лише в офіційних списках, а й у пам’яті всіх, хто його знав, хто чув про нього, хто стояв цього дня в живому колі пошани й тиші.

До вшанування долучилися його рідні, друзі, односельці, мешканці громади. Вони прийшли, щоб не дати мовчанню забрати пам’ять. Щоб сказати — ми пам’ятаємо, ми дякуємо, ми не забудемо.

Хвилина мовчання стала спільною молитвою. Квіти лягли до меморіалу, як символ поваги й невимовної втрати. Слова підтримки були адресовані тим, для кого ця втрата найбільша — матері Ларисі Миколаївні, дружині Тетяні та синові, який зростатиме з гіркою, але гордою правдою про батька-Героя.

Біль не минає. Але й пам’ять не зникає. Борис Цвітков залишиться назавжди у серцях Дяківки — як приклад відданості, мужності та любові до рідної землі.

Джерело: Джулинська територіальна громада